Англійська для дітей: все наше життя – гра! Частина 1

­ ­Ця публікація – звернення до вчителів англійської мови . В даний час є багато статей на тему методів навчання іноземної мови, реальних наочних прикладів , ігрових прийомів роботи , що практикуються на заняттях, в публікаціях можна зустріти зовсім незначну кількість. Треба самим вчителям намагатися обмінюватися досвідом!

­­ Всім відомо, що на уроці англійської в початкових класах гра є основною діяльністю, але ж ігри бувають усілякі. Наприклад, вчитель може цілий день готувати дидактичний матеріал (щось ретельно вирізати, склеювати, малювати), а на заняттях тривалість цієї гри може тривати лише 5 хвилин, до того ж не всі діти навіть зможуть у ній взяти участь. ­

А іноді і вчитель підшукає чудовий ігровий прийом, і дітей дуже захоплює дана гра, але навчальний компонент, на жаль, виявляється нульовим, так як за час гри вимовляється всього 2-3 англійські слова. Із цього можна зробити висновок: на заняттях пізнавальні ігри повинні бути не заради самих «ігор», а щоб розвивати у дітей мовні навички . ­

У цій публікації хочемо запропонувати деякі ігри з нашої практики: вони і малечі дуже подобаються, і корисні для навчання. ­

Навчитися читати англійською у дітей виходить по-різному: хтось читає повільніше, а хтось – швидше; хтось припускається помилок при читанні, ну а хтось – ні. Діти, які читають слабо , перед своїми однокласниками виступають без будь-якого задоволення, щоправда, і слухати їх нікому особливо не хочеться. Що ж треба зробити, щоб усім малюкам хотілося прочитати вголос, до того ж – щоб їм хотілося послухати, як читає їхній однокласник? ­

Рекомендуємо таку гру: «Гайда вудити рибу!». ­

В «акваріумі» – чим може стати невелика картонна коробка – знаходяться картки у формі рибок , на яких написані фрази по-англійськи і причеплені звичайні скріпки до кожної з них . гачка магнітом ) , дитина повинна вивудити одну з цих рибок- карток .

­ Можна поставити запитання вчителям початкової школи: «Як контролювати на заняттях такий вид діяльності – сприйняття та розуміння мови на слух ?». Про різноманітність усіляких тестів, зрозуміло, тут нема чого й казати!

У разі можна спробувати помалювати. Пропонуємо наступне: вчитель зачитує малюкам, скажімо, опис якогось інопланетного звіра або «дива дивного, дива дивного», який має п’ять ніг, дві голови та сім різнокольорових очей. Учні за допомогою олівців та фломастерів, включаючи творчу фантазію, малюють це чудовисько. ­

Далеко не кожен тест може дати такого роду досконалу інформацію з приводу ступеня освоєння пройденого матеріалу кожною дитиною окремо, як ці захоплюючі заняття образотворчим мистецтвом. А що за експозиція малюнків може вийти! ­

­