Розберемося з вимовою в англійській мові

­Практично в кожній країні для іноземців створено фонетичний курс для того, щоб носії мови їх краще могли розуміти. Цей курс забезпечує іноземцям настільки гарну вимову, яка відсутня навіть у самих власників цієї мови.

Щоб Вас краще розуміли, необхідно особливо акцентувати увагу на вимові звуків, які у російській мові відсутні.

При вимові [d], [t], [n], [l] кінчик язика піднімається і стикається з опуклими частинами ясен, а в російській – при вимові аналогічних російських звуків кінчик язика стикається з верхніми зубами.

Англійський звук [r] відрізняється від російського [Р] тим, що вимовляється без вібрації. При вимові англійського звуку [r] мова має бути сильно напруженою, кінчик мови високо піднімається, але нічого не стосується. Вібрують лише голосові зв’язки.

Англійська звук [h] має вимовлятися як легкий глухий звук, який схожий на ніжний видих. Задня частина мови не піднімається до піднебіння, як це відбувається при вимові російського звуку [X].

При вимові англійського звуку [w] губи повинні напружуватись, сильно округляються і трохи висуваються вперед, при цьому утворюють невеликий отвір для проходу повітря. Задня частина мови має при цьому підніматися до піднебіння.

Ваші вправи у вимові мають бути методичними у зв’язку з тим, що при вимові звуків англійської та російської мов у Вас будуть задіяні різні групи м’язів.

Намагайтеся по можливості частіше прослуховувати аудіозаписи новою мовою, а також – з метою кращого сприйняття іноземної мови на слух – дивитися різні фільми англійською.

Освоїти досконало всі звуки англійської мови відразу у Вас, швидше за все, не вдасться; якісь із них доведеться вивчати більш тривало.