Тривалість сприйняття
Швидкість вивчення має відповідати складності матеріалу. Чим він важчий, тим більше ми маємо приділяти йому часу. Інакше сприйняття його буде надто слабким і не залишить після себе жодних слідів.
Існують два протилежні типи студентів. Одні мають схильність пробігати матеріал дуже швидко, вони не вистачає терпіння, деталі їх не цікавлять. Вони здатні дуже швидко орієнтуватися, однак через свою квапливість можуть пропустити не тільки якусь деталь, а й важливу думку. Таким студентам слід постійно перевіряти своє знання пройденого матеріалу, прагнути до уповільнення своїх темпів засвоєння матеріалу.
Інша крайність – студенти надто скрупульозні. Вони в’язнуть в деталях, приділяють їм так багато уваги, що з поля зору випадають інші, більш значущі речі. Вони витрачають на деталі дуже багато часу, а потім його не вистачає. Таким студентам доцільно прагнути перш за все ознайомитися з основними положеннями матеріалу, переглянути всі змісти, окремі розділи, а потім уже приступати до їхнього вивчення. Їм необхідно намагатися виконати намічений на день план, не витрачаючи часу на аналіз зайвих подробиць, а при повторенні свідомо зосереджуватись на основних моментах.
Орієнтування у матеріалі
Вивчення за новим підручником слід починати з ознайомлення передмови, де автор пояснює, чим було викликано створення цієї книги, яке місце вона посідає серед подібних до неї, на кого розрахована, на яку літературу спирається і яка основа її викладу. Іноді у передмові міститься дуже важлива інформація про те, як користуватися книгою.
Далі ознайомтеся із змістом. До нього звертайтеся частіше, тому що він як каркас всього твору, який допоможе Вам орієнтуватися в книзі.
Після ознайомлення з передмовою та змістом повільно погортайте всю книгу. При цьому достатньо лише прочитати назви окремих розділів, підрозділів, іноді деякі абзаци. Такий побіжний перегляд також сприятиме спільній орієнтації у матеріалі підручника.
1 частина
2 частина