Двигун внутрішнього згоряння із запаленням від стиску має дві основні конструкції: чотиритактний та двотактний. Вони дуже поширені в усьому світі через їхню високу ефективність – в порівнянні з іншими типами теплових двигунів. Найбільш поширеним вуглеводневим паливом є важке дизельне паливо, проміжний мазут та суднові дизельні палива. Назви двотактної та чотиритактної відносяться до механічної дії механізму, зокрема поршня всередині циліндра, для досягнення теоретичного теплового циклу Карно, що визначається законами термодинаміки.
Дизельні двигуни поділяються на три категорії: малооборотні , середньооборотні та високий оборотні . Малооборотними, частота обертання яких досягає 300 оборотів за хвилину, є більшість великих двотактних двигунів, які зазвичай зустрічаються на суднах. Двигуни середньооборотні – в діапазоні 300 – 900 об/хв. Вони найбільш поширені на невеликих суднах та електростанціях, що керують електричними генераторами та/або гвинтом. Високі оборотні двигуни (більше 900 об/хв) є найбільш поширеними. Їхні високі обороти ідеально підходять для водіння транспортних засобів, таких як автобуси та яхти.
Суднові дизельні установки можуть складатися з одного або двох і більше двигунів з допоміжними пристроями .
На допомогу вивчають курс англійської для моряків