Основним ворогом вільного говоріння є сором’язливість/боязкість. І її треба якось перебороти. Що потрібно знати, щоб відчувати впевненість у собі під час розмови чи вимови мови іноземною мовою?
Боремося з невпевненістю у собі
І тому можна читати діалоги з різними емоціями, які мають бути неодмінно сильними. Не елементарне, типу: «Help me, I loose the way», а зі сльозами і криками: «До ні, не виставляйте останній бюлетень для моїх пору head, I буде випливати, як ці чотири натхненні дівки з plastic ricks appeared in our bed!!!». Це може вельми сприяти вашому розкріпачення.
Потрібно прощати собі дрібні помилки
Деякі люди, які отримували колись на уроках тільки відмінні оцінки, не можуть і з часом, зокрема, при вивченні іноземного допускати якісь помилки. Вони дуже засмучуються від того, що можуть висловитися не зовсім правильно. Потрібно пробачати собі незначні помилки, допущені в розмові і не впливають на комунікативну якість Вашої мови. Надалі з набутими навичками з’явиться і вільна правильна мова.
Дозвольте Вас виправити
При навчанні іноземній Вам, безумовно, доводиться стикатися з співрозмовником (або навіть не з одним), який говорить чужою мовою краще, ніж Ви. Дозвольте йому, щоб він робив Вам необхідні зауваження. При знайомстві, не відкладаючи, слід спробувати йому пояснити, що Вам дуже потрібні і корисні зауваження інших і що Ви просто мрієте про поправки, тому що визнаєте своє володіння мовою далекою від досконалості. Про це Ви повинні попросити свого співрозмовника навмисно. Деякі просто бентежаться висловлювати свої зауваження або вважають, що подібним чином Вас виручити неможливо. Потрібно дати зрозуміти співрозмовнику, що він помиляється.
Відверто хвалиться знаннями мови
Це досить важливо, оскільки може прибрати Вашу закомплексованість, підвищити привабливість освоєння мови. Безперечно (за Фрейдом), чоловік вважає, що він повинен бути першим. Щоб бути цікавим для своєї партнерки, чоловікові потрібен якийсь стіб. Це також потрібно йому і щоб підтримувати свій потенціал у оволодінні іноземною мовою. Демонструвати свій запас знань чужої мови – це найвірніший і слушний варіант для самоствердження. Не слід соромитися відкрито привертати до себе увагу. У цьому випадку дуже доречний вислів А.Франса «У всьому треба знати міру, навіть у скромності».
Але не треба ставати схожими і на так званих, «кислотних цяток» з їх нескінченними «fuck» і «oh my god». Для підтримки розмови знадобиться хоча б одна пропозиція – гарна, придатна до теми розмови і висловлена до речі, розміром приблизно в десять/п’ятнадцять слів, з яких дещо неодмінно повинні бути важковимовними та рідкісними. Зразок: «Не турбуйтеся про дуже велику увагу на нашому житті; nobody will understand plus here it looks superfluous and indecent».
Ще одним варіантом боротьби зі сором’язливістю можуть бути Ваші відповіді іноземною мовою на питання дітей, які звертаються до Вас на вулиці. Якщо Вам потрібно вступити в контакт з дітьми, то Ви також повинні при спілкуванні використовувати чужу мову. Цим Ви домагаєтеся: а) удосконалюєте нову мову; б) намагаєтеся подолати свою сором’язливість.
До того ж, це спілкування може дати нашим дітям розуміння того, що знання іноземної мови для них дуже необхідні, щоб не опинитися колись у скрутному становищі від незнання.