Як треба переказувати матеріал – вголос чи подумки?
Коли мова йде про вивчення іноземних мов, рекомендовано вивчення вголос. В інших випадках такої необхідності немає, та й часто це буває неможливо, до того ж, якщо воно триває довго, можуть стомитися голосові зв’язки.
І все ж вивчаючи предмети, де велике значення мають точні формулювання, доцільніше проводити повторення вголос, тому що таким чином ми вчимося точності висловлювань, що виявиться необхідним на іспиті або в практичному житті.
Матеріал, який нам не вдається засвоїти, позначаємо збоку певною відміткою, наприклад мінус. При наступних повтореннях приділяємо цьому матеріалу особливу увагу, і лише тоді, коли ми засвоїмо його, знак мінус змінимо на плюс.
Коли закінчити вивчення матеріалу? Тоді коли вдалося добре його переказати? Проведені дослідження показали, що після першого вдалого відтворення матеріалу бажано продовжувати його вивчення, у зв’язку з тим, що тільки так можна забезпечити його глибоке запам’ятовування. Надалі повторення проводимо з часовими інтервалами, які були рекомендовані на початку цього розділу («Пізнаємо функцію пам’яті»). Варто визнати, що іншого способу проти забування, крім повторення, на жаль, немає.
Якщо ми перше, друге, а в разі потреби, і третє та й усі наступні повторення проведемо тоді, коли слід, відповідно до психологічних особливостей забування, ми заощадимо чимало часу і зможемо сказати, що працюємо справді раціонально.
Ґрунтовне повторення полягає в тому, що закривши книгу, намагаємося переказати окремі частини матеріалу. Таке ґрунтовне повторення можна чергувати з побіжним, коли, гортаючи книгу, слідкуємо за підкресленими рядками і взятими в рамки словами. Так перебираємо у пам’яті весь матеріал, повторюємо пасивно.
Скільки разів потрібно повторювати? Відповідь це питання залежить від складності матеріалу; від його характеру (хімія це чи історія); від загальної кількості сторінок; від пам’яті того, хто вивчає, та ін. Якщо ми оволоділи матеріалом за один-три тижні, очевидно, що повторювати його будемо менше разів, ніж, наприклад, при підготовці до іспитів, яка займає багато тижнів, а то й місяців. В останньому випадку слід звернути особливу, пильну увагу на сказане вище про повторення та забування.
Особливим випадком є вивчення матеріалу, який нам буде потрібно набагато пізніше. Наприклад, ми хочемо навчитися розмовляти іноземною мовою, знання якої стане нам у нагоді, можливо, через два роки. У такому разі не залишається нічого іншого, як повторювати його (чим далі, тим з більшими часовими інтервалами) весь цей період, поки не настане час застосувати набуті знання на практиці.
До речі:
– у середньовіччі люди мріяли створити лійку, за допомогою якої думки, знання можна було б влити в голову (так звана нюрнберзька лійка).