Для кожного, хто навчається, пам’ять чи, скажімо, мозок – це інструмент. Скільки студентів освоюють основи психології, зокрема, дія «механізмів» пам’яті, забування та запам’ятовування! Без повторення немає запам’ятовування. Чим швидше ми проходили матеріал щодо, тим частіше його необхідно повторювати.
Цікаві результати експериментально отримав на початку минулого століття Г.Еббінгауз. Цей психолог визначив, із якою швидкістю відбувається забування вивченого матеріалу. Найбільший обсяг матеріалу забувається протягом перших двадцяти годин, приблизно 50%. Далі забування йде повільніше, за тиждень воно поглинає ще 25% матеріалу. З часом набуті знання поступово вивітрюються, доти поки через якийсь час (місяць, рік, два) забувається все. Звичайно, велике значення має те, наскільки глибоко ми вивчали матеріал або повторювали його.
Загальновідомо, що люди – оптимісти, якщо мати на увазі їхню впевненість, що вони всі запам’ятають. Однак, бажаючи досягти у житті успіху, засвойте правило: не покладайтеся на пам’ять. Це правило важливо пам’ятати всім, а не лише студентам.
Якщо минулого року Ви прочитали три книги, скільки Ви запам’ятали з першої?
Скільки разів здавалося, що прочитана інформація запам’яталася назавжди. Але мине час, і важко чи зовсім неможливо згадати, де Ви її читали та чи читали взагалі.
Для запам’ятовування необхідні певні умови. Важливим стимулом для навчання, є зацікавленість. Якщо людина не зацікавлена, важко сподіватися, що вона запам’ятає або навчиться.
Так чи є взагалі якийсь сенс вкладати знання або інформацію в пам’ять? Як же можна вирішити цю проблему
?
іспиту).
З книги чеського соціолога І. Томана “Як удосконалити самого себе”