3. «Я не володію здібностями до іноземних мов».
Людині, переконаній у цьому, необхідно відповісти на наступні три нескладні питання , поставлені самим собою, в т.ч.
а) Я добре розмовляю своєю мовою і чудово її можу зрозуміти?; б) Я можу читати і писати рідною мовою , нехай навіть пишу не так, як Толстой, а читаю – зовсім не як майстер скорочитання , але слова з літер складаю досить легко?; в) Я глухонімий, у мене є кілька різних форм афазії?
Якщо відповіддю стане: а) так; б) так; в) ні – Вас можна привітати з тим, що Ви володієте мовними здібностями, не затьмареними жодними перешкодами . Щодо афазії – ця хвороба, як відомо, піддається лікуванню. Адже значна кількість людей, які з дитинства обділені природою , у тому числі й глухонімі, багато в чому нерідко досягають таких разючих перемог/досягнень, що звичайній працездатній людині – нічого й говорити про якісь здібності!
Можна сказати, що здатність людини до рідної мови (у самому прямому значенні цього слова – дорога, кохана) – дуже важлива її здатність. Для людини якоюсь іншою мовою є не більше ніж подоба її рідної мови. На це, можливо, будуть резонні заперечення, на кшталт: «Ну, а що ж поліглоти, що володіють багатьма мовами світу ?», або «Моя подруга, яка знала іноземною тільки Hi і Good-by , приїхавши до Англії, через місяць могла говорити майже як англійка. А ось в іншого знайомого безліч проблем у цій Англії через труднощі з мовою, хоч він і в школі, і в інституті вчив цю мову, і навіть курси відвідував. Чому так виходить?». На це питання відповідь однозначна: у першому випадку – подругою підсвідомо використано правильну стратегію, а в другому – у знайомого подібної інтуїції не виявилося, до того ж, поряд з ним не було нікого, хто б зміг йому підказати та підібрати вірні стратегії.
4. Мовне середовище.
В даний час дуже поширений міф про мовне середовище, при зануренні в яку після закінчення енного часу людина досконало зможе опанувати іноземну мову. Однак, цей міф, як і всі інші – не є зрозумілим ; більше того, при неправильному уявленні про це може стати вельми ризикованим та невиправданим у навчанні .
Серед емігрантів всюди можна спостерігати «скам’янення мови», іншими словами – людина під тиском середовища якнайшвидше у вивченні мови досягає необхідного «мінімуму для самовиживання», зупиняє підвищення своєї мовної поінформованості . До того ж він ще й використання рідної мови не намагається підтримувати. І внаслідок цього «утворюється» якийсь суб’єкт з «тунельною» мовою.
Наочним прикладом цього може послужити розповідь одного чоловіка, в 11-річному віці іммігрував разом зі своїми батьками з Росії в Америку . що володіє двома мовами, росіяни сприймають його дуже нерозбірливу і безграмотну мову – як мова чужинця , який побіжно говорить російською .
Виходить, що занурення у мовне середовище ілюзорне і цей метод недостатньо ефективний ? Прості слова містять безліч фразеологічних значень, що стають зрозумілими тільки якщо в них глибоко вникати. Якщо Ви маєте можливість виїхати за кордон з метою навчатися там нової мови, безперечно, це чудова перспектива. Але завжди треба пам’ятати , що вивченням нової мови слід займатися серйозно та в установленому порядку. І лише в цьому випадку мовне середовище заграє для Вас усіма кольорами веселки , навчання набуде належного сенсу і зможе принести так багато радісних моментів, як це було і вдома .
Коли ж у Вас немає реальної можливості відправитися в іншу країну вдосконалювати свій English, але Ви дуже прагнете опанувати мову (можливо навіть досконало), то спробуйте створити «зарубіжжя» у себе вдома. Оточіть себе різноманітністю всього того, що сприятиме Вашому навчанню в т.ч.: різноманітна література, різні фільми, відео, аудіозаписи, музичні концерти, закордонні теле- та радіотрансляції, бесіди з друзями та багато іншого англійською мовою. Адже існує закономірність : запас знань мови прямо пропорційний обсягу текстів, з старанністю проштудованих Вами.